журнал "Українська Родина"

Switch to desktop Register Login

10 березня у кінотеатрі «Мультиплекс» ТРЦ «Любава» відбулося неординарне мистецьке дійство – презентація фільму режисера Сергія Проскурні  «Тарас Шевченко. Ідентифікація» виробництва студії «УкрКіноХроніка».

Глядачі мусили певний час чекати його трансляції, оскільки через деяку невідповідність сучасної техніки фільм довелося спочатку переписати на інший інформаційний носій. Зате у незапланований вільний час автор фільму Сергій Проскурня презентував історію його створення.

Опубліковано в Україна

Селянська родина. Т.Г.Шевченко. 1843р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу;
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті,
Та в одині-самотині
В садочку буду спочивати,
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати
                  Т. Шевченко.

Українська сім’я – інституція висо- коморальних етичних, культурних відносин. В сім’ї зберігається і при- множується життєвий досвід, муд рість, які передаються від покоління до покоління.

Опубліковано в Історії з життя

СЛОВО КОБЗАРЯ ДАРУВАЛА ЛЮДЯМ

Софія Тимофіївна Шолох (перша зліва у верхньому ряду)

Село Шевченкове, знане раніше як Керелівка. Щемно і радісно, затишно і бентежно манить воно до себе величним іменем Тараса Шевченка. Саме в цьому селі, на колишній батьківській садибі майбутнього Світоча української нації, побу- дований музей. Він гостинно приймає відвідувачів з близьких і далеких доріг, адже тут ріс і формувався Геній Кобзаря.

Опубліковано в Історії з життя

Коріння Шевченкового роду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Де мати посіє, там стелиться ласка,
Де мати посадить, там сходить добро,
Бо в мами рука і легка, і прекрасна,
І серце глибоке, як сивий Дніпро.
Запахнув чебрець з материнського поля,
Немов нагадати силкується він,
Що мати дала нам і сонце, і долю,
Дала, не забравши нічого взамін…
В. Крищенко.

Мати… Чи є милозвучніше, дорожче слово в нашій мові? Скільки разів у своїй творчості до цього святого образу звертався Т. Шевченко, хоча сам так рано залишився без маминої ласки, тепла, її пісні, що часто звучала в бать- ківській оселі. Для кожного втрата мами – найболючіша рана, що ніколи не полишає людину.

Опубліковано в Історії з життя

Кохані жінки Тараса Шевченка

Творчість Тараса Шевченка – поета, художника, пророка нації – пізнавати завжди цікаво, бо через нього ми, українці, пізнаємо свою історію, культуру і, зрештою, самих себе.

Проте не менш інтригує багатьох приватне життя цієї великої людини: як складалась-висновувалась доля? де брав сили долати випроби, які йому судилися? хто був поруч у сумні й радісні хвилини?.. Адже справді, Шевченко не потребував і не потребує спеціального вивищення, немовби ікона, він – жива людина, котра перед Богом і людьми теж мала право на помилку.

Опубліковано в Особистість

Дума про кобзаря

Він день і ніч сумління будить,
Ласкаво входить в кожен дім,
Як поважають його люди,
Я також вам переповім.

Який він Геній всенародний
Любив людей, за правду йшов,
В часи неволі, в дні безводні
Звільняв народ свій від оков.

Опубліковано в Поезія

Людина з портрету

Шевченко. Ні, краще так – Тарас Григорович Шевченко.
Людина з портрету. А портрет обов’язково повинен висіти в куточку української культури або класі української літератури, прибраний рушниками, та навіювати академічний спокій та повагу.
Якщо спитати кого-небудь на вулиці про Шевченка – ким він був, чим він жив, чим страждав і про що думав, то набір відповідей має вийти приблизно таким: це видатний український поет, кобзар, він душею вболівав за долю української культури та українського народу (обов’язково простого та трудящого), він поклав життя та зазнав страшних гонінь за свої переконання та ідеали…

Опубліковано в Культура

СПОГАДИ ПРО ШЕВЧЕНКА

Ми поїдемо до Канева,

Щоб вклонитися не раз

Місцю дорогому,

Де спочива Тарас.

 

Подивитись навкруги,

На Дніпро широкий,

Нехай бачать молоді,

Де корінь глибокий.

 

Уклонімся ще і ще,

Бо він у нас заслужив,

Підставляв усім плече,

Ще й бідними дорожив.

Опубліковано в Поезія