«Думала, що зустріла нарешті справжнього чоловіка, володаря долі, а виявився жалюгідним хлопчиськом-маріонеткою. Смикнеш за одну нитку - зробить крок в один бік, смикнеш за іншу - повернеться назад. Питання тільки в тому, якому ляльководу він надасть перевагу? Не їй - це вже точно. Гроші перемогли пристрасть, загасили як вода вогонь», - ця думка терзала Інну вже місяць. Вже цілий місяць, як вона намагалася переконати саму себе цим жорстоким, але раціональним аргументом, щоби остаточно забути про нього. Втім, звичайна історія: амур - амурами, а життя - життям. Забути про все, перекреслити своє налагоджене сьогодення заради примарного майбутнього з коханою людиною і при цьому ні про що не шкодувати, - на таке здатна тільки жінка. Все так і повинно було закінчитися... Хто, ну хто покине нагріте гніздечко?! Не зламає ж він свою кар'єру заради неї! А вона зламала б...

Весілля - радісна подія в житті кожної людини. Для молодят весілля - це завжди початок нового етапу життєвого шляху, день народження власної сім'ї. Українська народна мудрість каже: «Людина тричі дивною буває: як родиться, жениться і вмирає». Весілля виступає, таким чином, кульмінаційним моментом: людина досягає зрілості, повноліття і вступає в шлюб, щоб створити сім'ю як головну ланку продовження роду, людства.

На думку багатьох учених, слово «весілля» походить від назви сонячного свята «веселія», яке відзначалося у кожну фазу сонцестояння. Саме до таких святкових обрядів належали й шлюбні дійства. Святкуючи весняне пробудження й запліднення землі, люди й самі відчували потяг до кохання, створення сім'ї, продовження роду. Отже, на думку дослідників, переважна більшість весіль відбувалася саме в пору весняного рівнодення і літнього сонцестояння, менше - осіннього рівнодення і зимового сонцестояння. Лише після впровадження християнства перевагу стали віддавати осені, коли всі літні роботи закінчені, а врожай зібраний. Крім того, весняне рівнодення майже завжди збігається із християнським великим постом, під час якого подружнє життя не просто обмежується, а суворо забороняється. Таким чином, весняні весілля, які одвіку узгоджувалися з циклами природи, поступово перемістилися і були підпорядковані церковному календарю.