Цьо­го чу­до­во­го со­няч­но­го дня всі, хто опи­нив­ся у Бро­ва­рях, од­ра­зу пот­рап­ля­ли у зо­ну особ­ли­вої ува­ги, по­ша­ни та не­бу­ва­лої ат­мос­фе­ри свя­та - та­ко­го гар­но­го Дня Пе­ре­мо­ги тут ще ні­ко­ли не бу­ло! Від­чу­ва­лось, що вла­да сер­йоз­но і зав­час­но го­ту­ва­лась до свя­та - міс­теч­ко при­че­пу­ри­лось, від­но­ви­ли ав­то­до­ро­ги, приб­ра­но, по­фар­бо­ва­но і чис­то, все цві­те і пах­не. Про­те, цьо­го дня го­лов­ні по­дії роз­вер­ну­лись в пар­ку «Пе­ре­мо­га», ад­же цей гар­ний зе­ле­ний парк в цен­трі міс­та - улюб­ле­не міс­це від­по­чин­ку бро­вар­чан. Тут ве­ли­ке озе­ро з ост­ро­вом, де­кіль­ка фон­та­нів, ат­рак­ці­о­ни, крам­нич­ки, тан­ц­май­дан­чик, спі­во­че по­ле, на пос­та­мен­тах роз­та­шо­ва­ні справ­жній лі­так і танк ча­сів Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної Вій­ни. Прог­ра­ма свя­та бу­ла над­зви­чай­но на­си­че­на. З са­мо­го ран­ку був тра­ди­цій­ний па­рад ве­те­ра­нів і пок­ла­дан­ня кві­тів до пам'ят­ни­ка во­ї­нам-­виз­во­ли­те­лям, там же ак­то­ри у вій­сько­вій фор­мі ре­конс­тру­ю­ва­ли іс­то­рич­ний фраг­мент по­вер­нен­ня сол­да­тів з вій­ни. Піз­ні­ше від­кри­лась вис­тав­ка стрі­лець­кої зброї ча­сів І-­ІІ Сві­то­вої Вій­ни, де на спе­ці­аль­них стен­дах мож­на бу­ло по­ба­чи­ти і на­віть по­ма­ца­ти ре­воль­ве­ри, піс­то­ле­ти, ав­то­ма­ти, ку­ле­мет «Мак­сим». Да­лі при­сут­ніх вра­жа­ла сво­ї­ми мас­шта­ба­ми і ве­лич­чю вис­тав­ка су­час­них вій­сько­вих ав­то­мо­бі­лів. Впер­ше тут бу­ли пред­став­ле­ні ра­ді­о­ло­ка­цій­ні ус­та­нов­ки, сиг­на­лог­лу­шиль­ні, мі­ну­валь­ні, пон­тон­но-­пе­реп­рав­ні та ін­ші ін­же­нер­ні спец­за­с

Руш­ник на ве­сіл­ля я по­про­си­ла у сво­єї ба­бу­сі з Пол­тав­щи­ни. Во­на да­ла аж два і на­ка­за­ла, на який ста­ва­ти під час об­ря­ду. Ін­шим руш­ни­ком дру­га ба­бу­ся зв'яза­ла нам з чо­ло­ві­ком ру­ки, ко­ли ми за­хо­ди­ли до­до­му. Ма­буть, во­ни ще вмі­ли чи­та­ти пра­дав­ні зна­ки, бо, су­дя­чи з сим­во­лі­ки, на яку я звер­ну­ла ува­гу тіль­ки за­раз, на той руш­ни­чок ста­ва­ла під час шлю­бу і са­ма ба­бу­ся.

Ви­яв­ля­єть­ся, сло­ва «На щас­тя, на до­лю» - зай­ві на цьо­му обов'яз­ко­во­му ат­ри­бу­ті ве­сіль­но­го дійс­тва, бо йо­го ма­гіч­на си­ла і са­ма на­ша до­ля мо­жуть бу­ти за­шиф­ро­ва­ні у ви­ши­тих ві­зе­рун­ках.

От­же, дів­ча­та, як­що хо­че­те влас­но­руч ство­ри­ти обе­ріг для сво­єї май­бут­ньої ро­ди­ни, да­вай­те спро­бу­є­мо пі­діб­ра­ти для ньо­го най­кра­щі сим­во­ли. Їх мож­на по­єд­на­ти в ге­о­мет­рич­ний або рос­лин­ний ор­на­мент з Бе­ре­ги­нею ро­ду або Де­ре­во Жит­тя (Де­ре­во Ро­да, Сві­то­ве, Рай­ське) із сим­во­ла­ми пред­ків і зна­ка­ми щас­ли­вої до­лі для но­вої сім'ї. Ге­о­мет­рич­ні ві­зе­рун­ки від­по­ві­да­ють чо­ло­ві­чим енер­гі­ям, а рос­лин­ні - жі­но­чим.