Що зро­бить будь-­я­кий са­лат за­паш­ним, апе­тит­ним і ще ко­рис­ні­шим? Зви­чай­но, спе­ції і тра­ви. Тра­ди­цій­ни­ми для ук­ра­їн­ської кух­ні є аро­мат­ні кріп і пет­руш­ка. Ці трав­ки - пос­тій­ні меш­кан­ці хо­ло­диль­ни­ків і гря­док на­ших гос­по­динь. Во­ни прий­шли до нас із Се­ред­зем­но­мор'я у ХVІ­ІІ сто­літ­ті й на­зав­жди під­ко­ри­ли на­ші сер­ця і... шлун­ки.

Кріп - хо­ло­дос­тій­ка рос­ли­на (на­сін­ня по­чи­нає про­рос­та­ти при тем­пе­ра­ту­рі +30С). Во­се­ни і взим­ку кріп мож­на ви­ро­щу­ва­ти в до­маш­ніх умо­вах - на під­ві­кон­нях з гар­ним ос­віт­лен­ням. Оп­ти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра +16-170С. Для от­ри­ман­ня ви­со­ко­го вро­жаю слід ви­ко­рис­то­ву­ва­ти лег­кі, ба­га­ті на гу­мус ґрун­ти. Для до­маш­ньо­го ви­ро­щу­ван­ня ви­ко­рис­то­ву­ють спе­ці­аль­ні сор­ти: Гри­бов­ський, Кас­ке­лен­ський, Вір­мен­ський-269, Уз­бець­кий-243. Для от­ри­ман­ня зе­ле­ні ре­ко­мен­ду­єть­ся про­во­ди­ти сту­пін­ча­ті по­сі­ви з ін­тер­ва­лом в 30-40 днів. По­лив має бу­ти до­сить щед­рим, особ­ли­во в пе­рі­од про­ро­щу­ван­ня на­сін­ня і рос­ту мо­ло­дих рос­лин. Кріп ви­сі­ва­ють з роз­ра­хун­ку 3 г на­сін­ня на ящик роз­мі­ром 15 х 40 см.

В лис­ті кро­пу міс­тять­ся ві­та­мі­ни гру­пи В, С, РР, про­ві­та­мін А, фла­во­но­ї­ди, ефір­на олія, мі­не­раль­ні со­лі ка­лію, каль­цію, за­лі­за, фос­фо­ру. Кріп збуд­жує апе­тит, є ан­ти­ток­си­ном, очи­щає ор­га­нізм від шла­ків, зні­має по­чут­тя важ­кос­ті в шлун­ку, зас­по­ко­ює сер­це­вий біль. Він має се­чо­гін­ну дію і зні­має зат­рим­ки цик­лу у жі­нок. Йо­го ре­ко­мен­ду­ють для про­фі­лак­ти­ки на­па­дів груд­ної жа­би, при лі­ку­ван­ні гі­пер­то­нії 1-ї і 2-ї ста­дії, для по­пе­ред­жен­ня ре­ци­ди­вів нир­ко­во­кам'яної хво­ро­би.
При хар­чо­вих от­ру­єн­нях слід їс­ти кріп з ме­дом - це доб­ре ней­тра­лі­зує ток­си­ни. В ук­ро­пі міс­тять­ся ре­чо­ви­ни, які за сво­єю ді­єю схо­жі на жі­но­чі гор­мо­ни, то­му во­ни спри­я­ють під­ви­щен­ню еро­тич­но­го сприй­нят­тя у жі­нок і збіль­шен­ня кіль­кос­ті мо­ло­ка у жі­нок, що го­ду­ють грудь­ми. Од­нак чо­ло­ві­кам кро­пом зло­вжи­ва­ти не слід. При лі­ку­ван­ні тон­зи­лі­ту і ан­гі­ни ре­ко­мен­ду­єть­ся пи­ти чай, за­ва­ре­ний і нас­то­я­ний на мо­ло­дих па­гін­цях ук­ро­пу. Для про­фі­лак­ти­ки сте­но­кар­дії бе­руть 1 ч. л. под­ріб­не­но­го на­сін­ня ук­ро­пу, за­ли­ва­ють 300 мл ок­ро­пу, нас­то­ю­ють про­тя­гом 1 год., про­цід­жу­ють і п'ють по 1/2 скл. 3 ра­зи на день.
При жов­чно­кам'яній хво­ро­бі го­ту­ють від­вар з на­сін­ня ук­ро­пу, для чо­го 2 ст. л. на­сін­ня за­ли­ва­ють 2-ма склян­ка­ми ок­ро­пу, став­лять на по­віль­ний во­гонь і кип'ятять про­тя­гом 15 хв., охо­лод­жу­ють і про­цід­жу­ють. П'ють по 1/2 скл. теп­ло­го від­ва­ру 4 ра­зи на день. Курс лі­ку­ван­ня - 2-3 тиж­ні.
Ук­ро­пом лі­ку­ють ніч­не нет­ри­ман­ня се­чі у ді­тей і ста­ри­ків. Для цьо­го 1 ст. л. на­сін­ня ук­ро­пу за­ли­ва­ють склян­кою ок­ро­пу і нас­то­ю­ють в тер­мо­сі. Весь нас­тій ра­зом з на­сін­ням ви­пи­ва­ють за один при­йом. Пи­ти слід що­ден­но до оду­жан­ня. Од­нак гі­по­то­ні­кам з кро­пом слід бу­ти обе­реж­ни­ми і не вжи­ва­ти йо­го у ве­ли­ких до­зах - це мо­же приз­вес­ти до знач­но­го зни­жен­ня кров'яно­го тис­ку.
Пет­руш­ка - цін­на зе­ле­на пря­на куль­ту­ра. В їжу вжи­ва­ють як лис­тя, так і ко­ре­ні. В них міс­тять­ся со­лі ка­лію, каль­цію, фос­фор, за­лі­зо. Особ­ли­вий аро­мат пет­руш­ці на­да­ють ефір­ні олії. Лис­тя є дже­ре­лом ві­та­мі­нів С, В1, К, РР, про­ві­та­мі­ну А то­що. В ко­ре­неп­ло­дах міс­тить­ся бі­ля 7% вуг­ле­во­дів.
Пет­руш­ка більш хо­ло­дос­тій­ка куль­ту­ра, ніж мор­ква, і при доб­ро­му ук­рит­ті (опа­ле лис­тя, торф, тир­са) во­на мо­же пе­ре­зи­му­ва­ти на гряд­ці й на­вес­ні да­ти ран­ню зе­лень. Пет­руш­ку пот­ріб­но ви­сі­ва­ти на ро­дю­чих ґрун­тах, суг­ли­нис­тих або су­піс­ко­вих, рих­лих. Пет­руш­ку мож­на ви­сі­ва­ти де­кіль­ка ра­зів: ра­но на­вес­ні (дру­га по­ло­ви­на квіт­ня), вліт­ку в пер­шій де­ка­ді чер­вня і во­се­ни під зи­му (жов­тень - лис­то­пад).
Хло­ро­філ, що міс­тить­ся у пет­руш­ці, знач­но пок­ра­щує про­це­си окис­лен­ня в ор­га­ніз­мі. Сві­жий сік пет­руш­ки ду­же ко­рис­ний для ро­бо­ти над­нир­ко­вих за­лоз і щи­то­вид­ної за­ло­зи, до­по­ма­гає ук­рі­пи­ти стін­ки су­дин і ка­пі­ля­рів. Пет­руш­ка до­по­ма­гає очис­ти­ти нир­ки, пе­чін­ку, жов­чо­ви­від­ні та се­чо­ви­від­ні шля­хи. Пет­руш­ку зас­то­со­ву­ють зов­ніш­ньо як по­туж­ний де­зін­фі­ку­ю­чий за­сіб - во­на доб­ре за­жив­ляє ра­ни, опі­ки і яз­ви. Во­на та­кож ко­рис­на для ясен, доб­ре ос­ві­жує по­дих. Від­вар з лис­тя пет­руш­ки до­по­ма­гає змен­ши­ти бо­лі при мі­сяч­них у жі­нок. Нас­тій з пет­руш­ки і со­ку ли­мо­на - чу­до­вий за­сіб про­ти наб­ря­ків кін­ці­вок.
При зах­во­рю­ван­ні ни­рок, цис­ти­тах з пет­руш­ки го­ту­ють нас­тій: 1 ст. л. су­мі­ші ко­ре­нів і лис­тя за­ли­ва­ють 1 склян­кою ок­ро­пу, нас­то­ю­ють 1 год., по­тім про­цід­жу­ють, прий­ма­ють по 1/2 скл.
2 ра­зи на день. Од­нак при гос­трих ста­ді­ях за­паль­них про­це­сів нас­тій пет­руш­ки вжи­ва­ти не вар­то (у їжу та­кож ви­ко­рис­то­ву­ва­ти в не­ве­ли­ких кіль­кос­тях). Ті ж са­мі ре­ко­мен­да­ції і при ва­гіт­нос­ті (щоб уник­ну­ти стимулюючого впливу на мус­ку­ла­ту­ру мат­ки).
Пет­руш­ку ви­ко­рис­то­ву­ють для пок­ра­щен­ня трав­лен­ня, при здут­ті жи­во­та, хво­ро­бах пе­чін­ки і киш­ко­вих ко­лі­тах. Від­вар ко­ре­нів зас­то­со­ву­ють при зах­во­рю­ван­нях очей і ма­ля­рії. Зав­дя­ки ви­со­ко­му вміс­ту за­лі­за во­на спри­яє під­ви­щен­ню рів­ня ге­мог­ло­бі­ну в кро­ві, а та­кож зні­має вто­му. Сік ко­ре­неп­ло­дів має жа­роз­ни­жу­валь­ну дію. Сік з лис­тя зда­тен змен­ши­ти наб­ряк і біль від уку­сів ко­мах. Нас­тій з лис­тя, сві­жий сік, а та­кож від­вар з ко­ре­неп­ло­дів спри­яє ук­ріп­лен­ню іму­ні­те­ту, ос­кіль­ки міс­тить знач­ну кіль­кість ві­та­мі­ну С. Ок­рім цьо­го сві­жа зе­лень пет­руш­ки ба­га­та на бе­та-­ка­ро­тин і є ефек­тив­ним за­со­бом для лі­ку­ван­ня і про­фі­лак­ти­ки аві­та­мі­но­зів, цин­ги і ку­ря­чої слі­по­ти.

Детаньніше читайте у третьому номері журналу "Дім і Сім'я" за 2010 рік.

http://dds.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=648&Itemid=3