Се­лек­ці­о­не­рам і го­род­ни­кам-­лю­би­те­лям ві­до­мо два різ­но­ви­ди пет­руш­ки: ко­ре­не­ва і лис­тко­ва. Сор­ти пет­руш­ки ко­ре­не­вої фор­му­ють по­тов­ще­ні, ве­ре­те­но­по­діб­ні, слаб­ко­роз­га­лу­же­ні ко­ре­неп­ло­ди і від­нос­но не­ве­ли­ку ро­зет­ку лис­тків. Як то­вар­ну про­дук­цію у неї ви­ко­рис­то­ву­ють ко­ре­неп­ло­ди і лис­тки. Сор­ти лис­тко­вої пет­руш­ки фор­му­ють силь­но роз­га­лу­же­ну ко­ре­не­ву сис­те­му, неп­ри­дат­ну для ку­лі­на­рії, і ве­ли­ку ро­зет­ку лис­тків, які є ос­нов­ною про­дук­тив­ною час­ти­ною рос­ли­ни.

Щоб за­без­пе­чи­ти кон­ве­єр­не над­ход­жен­ня пет­руш­ки, на­сін­ня ви­сі­ва­ють у три стро­ки, а та­кож ви­га­ня­ють зе­лень у пар­ни­ках, теп­ли­цях і кім­на­тах. На го­ро­ді для одер­жан­ня зе­ле­ні пет­руш­ки піз­но во­се­ни (кі­нець жов­тня - лис­то­пад) і ра­но на­вес­ні (дру­га по­ло­ви­на квіт­ня - тра­вень) на­сін­ня ви­сі­ва­ють вліт­ку (у пер­шій де­ка­ді сер­пня). За та­ких стро­ків сів­би рос­ли­ни до за­мер­зан­ня ґрун­ту ут­во­рю­ють 5-6 лис­тків ви­со­тою до 30-40 см і ко­ре­неп­ло­ди - 1,0-1,5 см зав­тов­шки. Пе­ред за­мер­зан­ням ґрун­ту (нап­ри­кін­ці жов­тня - у лис­то­па­ді) лис­тки мож­на зрі­зу­ва­ти і ви­ко­рис­то­ву­ва­ти за приз­на­чен­ням. Ко­ре­неп­ло­ди від та­ко­го стро­ку сів­би у ґрун­ті доб­ре зи­му­ють і на­вес­ні, піс­ля роз­мер­зан­ня ґрун­ту, по­чи­на­ють від­рос­та­ти. По­сі­ви пет­руш­ки ра­но на­вес­ні по мер­зло­та­ло­му ґрун­ту під­жив­лю­ють азот­ни­ми доб­ри­ва­ми (0,1-0,2 кг амі­ач­ної се­літ­ри на 10 м2), а ко­ли ґрунт дос­тиг­не - роз­пу­шу­ють між­ряд­дя.
Щоб прис­ко­ри­ти над­ход­жен­ня зе­ле­ні на 10-15 днів, по­сі­ви вкри­ва­ють по­лі­е­ти­ле­но­вою плів­кою. На по­чат­ку зби­ран­ня вро­жаю з про­до­воль­чою ме­тою ви­ко­рис­то­ву­ють лис­тки і ко­ре­неп­ло­ди. Че­рез 10-20 днів піс­ля від­рос­тан­ня лис­тків (ут­во­рен­ня ро­зет­ки) рос­ли­ни по­чи­на­ють фор­му­ва­ти квіт­ко­нос­ні стеб­ла, ко­ре­неп­ло­ди де­рев'яні­ють і ста­ють неп­ри­дат­ни­ми для ви­ко­рис­тан­ня.
Для піз­ні­шо­го над­ход­жен­ня вро­жаю (у дру­гій по­ло­ви­ні чер­вня) на­сін­ня пет­руш­ки ви­сі­ва­ють під зи­му, як мор­кву. Для літ­ньо-­о­сін­ньо­го ви­ко­рис­тан­ня і збе­рі­ган­ня ко­ре­неп­ло­дів у зи­мо­вий пе­рі­од пет­руш­ку сі­ють ра­но на­вес­ні (щой­но мож­на вий­ти на го­род і об­роб­ля­ти ґрунт). У ра­зі за­піз­нен­ня з сів­бою зни­жу­єть­ся по­льо­ва схо­жість на­сін­ня і схо­ди, як пра­ви­ло, бу­ва­ють стро­ка­ти­ми і зрід­же­ни­ми.
При ви­ро­щу­ван­ні пет­руш­ки на пуч­ко­ву про­дук­цію і зе­лень на­сін­ня до­ціль­но ви­сі­ва­ти ши­ро­кос­му­го­вим спо­со­бом. Нор­ма ви­сі­ву при ви­сі­ван­ні вліт­ку і під зи­му - 0,7-0,8 г/м2, ра­но на­вес­ні - 0,4-0,5 г/м2. Для одер­жан­ня ко­ре­неп­ло­дів зас­то­со­ву­ють ши­ро­ко­ряд­ний спо­сіб сів­би з ши­ри­ною між­рядь 30-45 см. Нор­ма ви­сі­ву на­сін­ня - 0,2-0,3 г/м2.
На­сін­ня пет­руш­ки ду­же дріб­не, от­же по­вер­хня ґрун­ту до сів­би по­вин­на бу­ти ста­ран­но роз­пу­ше­ною і дос­тат­ньо зво­ло­же­ною. Як­що во­на не­дос­тат­ньо ви­рів­ня­на, а ґрунт не­дос­тат­ньо роз­пу­ше­ний, по­льо­ва схо­жість на­сін­ня зни­жу­єть­ся, а схо­ди бу­дуть зрід­же­ні і стро­ка­ті. За сів­би в не­дос­тат­ньо зво­ло­же­ний ґрунт схо­ди з'яв­ля­ють­ся на 10-20 днів піз­ні­ше, по­сі­ви зрід­жу­ють­ся. Вра­хо­ву­ю­чи це, на­сін­ня пет­руш­ки за під­зи­мо­вої сів­би слід ви­сі­ва­ти на гли­би­ну 0,5-1,0 см, ран­ньо­вес­ня­ної - 1-2 і літ­ньої - 2-3 см. Під час ран­ньо­вес­ня­ної і літ­ньої сів­би пло­щу до і піс­ля ви­сі­ван­ня на­сін­ня ущіль­ню­ють кот­ком або дош­кою. Вліт­ку на­сін­ня кра­ще ви­сі­ва­ти піс­ля до­щу, а слі­дом за ущіль­нен­ням вер­хній шар ґрун­ту на 1,0-1,5 см роз­пу­ши­ти граб­ля­ми. На літ­ніх по­сі­вах ефек­тив­ним є муль­чу­ван­ня ряд­ків пе­рег­но­єм, тор­фом, по­лі­е­ти­ле­но­вою плів­кою або ін­ши­ми ма­те­рі­а­ла­ми.
Ґрун­то­ву кір­ку на по­сі­вах пет­руш­ки руй­ну­ють граб­ля­ми. Ко­ли сім'ядо­лі пет­руш­ки до­ся­га­ють по­вер­хні ґрун­ту, ґрун­то­ву кір­ку руй­ну­ють за до­по­мо­гою кот­ку­ван­ня (кра­ще кот­ком з на­би­ти­ми цвя­ха­ми). При цьо­му ефек­тив­ним є по­ли­ван­ня гряд­ки у ве­чір­ні го­ди­ни. Де­я­кі го­род­ни­ки ви­сі­ва­ють на­сін­ня пет­руш­ки ра­зом з ма­яч­ною куль­ту­рою (ре­дис­ка, са­лат). Кіль­кість на­сін­ня ма­яч­ної куль­ту­ри не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 2-3%. Піс­ля по­я­ви схо­дів ма­яч­ної куль­ту­ри між­ряд­дя роз­пу­шу­ють, внас­лі­док чо­го руй­ну­єть­ся ґрун­то­ва кір­ка і по­ліп­шу­єть­ся дос­туп по­віт­ря до па­рос­тків пет­руш­ки. Нас­туп­ний дог­ляд за рос­ли­на­ми та­кий са­мий, як і за мор­квою.
На під­зи­мо­вих по­сі­вах пет­руш­ку на пуч­ко­ву про­дук­цію по­чи­на­ють зби­ра­ти у фа­зі 5-6 лис­тків, ко­ли ді­а­метр ко­ре­неп­ло­дів до­сяг­не 0,5-1,0 см. На та­ких по­сі­вах рос­ли­ни мож­на за­ли­ши­ти для дво-, три­ра­зо­во­го зрі­зу­ван­ня зе­ле­ні та одер­жан­ня ко­ре­неп­ло­дів. Рос­ли­ни пет­руш­ки ран­ньо-­вес­ня­но­го стро­ку сів­би мож­на ви­ко­рис­та­ти для одер­жан­ня пуч­ко­вої зе­ле­ні в літ­ній, а ве­ли­ких ко­ре­неп­ло­дів - в осін­ній пе­рі­од. Щоб ма­ти зе­лень вліт­ку, ви­ді­ля­ють час­ти­ну гряд­ки і з неї зби­ра­ють рос­ли­ни у пуч­ко­вій стиг­лос­ті або про­тя­гом літ­ньо­го пе­рі­о­ду 2-3 ра­зи зрі­зу­ють лис­тки. Впер­ше це роб­лять, ко­ли їх дов­жи­на до­ся­гає 15-20 см і біль­ше, вдру­ге і втре­тє - че­рез 35-40 днів. Зрі­зу­ють лис­тки на ви­со­ті 1-2 см від по­вер­хні ґрун­ту так, щоб не пош­ко­ди­ти цен­траль­ної брунь­ки. При цьо­му рос­ли­ни до осе­ні фор­му­ють дріб­ні ко­ре­неп­ло­ди, які ви­ко­рис­то­ву­ють для ви­гон­ки зе­ле­ні в пар­ни­ках, теп­ли­цях, на вік­нах. Рос­ли­ни, на яких лис­тків не зрі­зу­ють, фор­му­ють ве­ли­кі ко­ре­неп­ло­ди. Їх зби­ра­ють піз­но во­се­ни і ви­ко­рис­то­ву­ють за приз­на­чен­ням. Зрі­за­ні зе­ле­ні лис­тки зв'язу­ють у пуч­ки і та­кож ви­ко­рис­то­ву­ють за приз­на­чен­ням.

Детаньніше читайте у третьому номері журналу "Дім і Сім'я" за 2010 рік.

http://dds.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=648&Itemid=30