 Дуже часто миттєвий погляд на людину може багато сказати про її соціальний статус, уподобання, ставлення до життя, настрій. І це лише завдяки одягу. Бо одяг - це спосіб донесення інформації про себе суспільству.
Кажуть, якщо чоловіку нема чого надіти, - у нього все брудне, а якщо така проблема виникла у жінки, - у неї повна шафа різноманітного вбрання, але немає чогось новенького. І це може добряче зіпсувати настрій будь-кому, особливо, якщо наближається якась урочиста подія, свято, доленосна зустріч, або просто виникло бажання щось змінити у своєму житті. Бо для кожної поважаючої себе людини важливо, який вигляд вона має в очах оточуючих. Засоби вирішення цієї проблеми залежать від вашої охайності, платоспроможності й особистого смаку. А ми спробуємо розібратись, як самовиразитись в певній ситуації через своє вбрання і не потрапити в халепу. І це нам підкаже дрес-код.
Модне зараз англійське словосполучення dress-code (dress - «одяг», сode - «кодекс, шифр, код, система сигналів») виникло не на порожньому місці. Ще в Античній Греції і Давньому Римі одяг вільних громадян, рабів, ремісників відрізнявся матерією і кроєм. По ньому можна було визначити не тільки соціальний статус людини, а і її фах. В Середньовічній Європі й пізніше, з появою перших мануфактур, робітники одного господаря чи одного колективу були одягнені однаково. Регламентували зовнішній вигляд своїх підлеглих і правителі на Русі, видаючи накази: що і коли носити, і навіть яка має бути довжина рукавів, борід чи зачісок. З часом зовнішній вигляд різних верств населення кожної країни все більше «стандартизувався». В середині XIX ст. в Англії вималювався образ службовця, який став загальноприйнятим у всьому світі. Тоді й виник термін «дрес-код», який визначає регламент в одязі та інформує про приналежність особи до тієї чи іншої професійної групи.
Стандартизованість зовнішнього вигляду взяли на озброєння і керівники великих компаній. Дрес-код став продовженням корпоративної культури фірми і важливою складовою її бренду. Його мета не тільки дисциплінувати співробітників, але й певним чином впливати на споживачів.
Згодом цей термін набув і іншого змісту: «дрес-код» - форма одягу при відвідуванні конкретних заходів. Певна стандартизація ситуацій дає людині сигнал, як поводитись адекватно обставинам. В питаннях дрес-коду мають орієнтуватись публічні люди і особи, які ведуть світське життя. Деякі моменти можуть бути цікавими і корисними для всіх.
Основні дрес-коди: White Tie («біла краватка») або ultra formal: чоловіки - у фраках, жінки - в довгих вечірніх сукнях, зі справжніми прикрасами і прибраним волоссям, в панчохах, рукавичках до ліктя і з маленькими сумочками. Це один з найбільш суворих дрес-кодів. Його дотримуються при врученні Нобелівської премії, головних кінематографічних нагород, на балах при королівських дворах. Він доречний після 8-ї години вечора.
Black Tie («чорна краватка»): для чоловіків - смокінг (або костюм), для жінок - довга вечірня сукня або сукня для коктейлю. Вимоги можуть відрізнятися в залежності від виду заходу: прем'єра в театрі, офіційний вечірній прийом, звана вечеря, корпоратив або сімейна урочистість. Це вбрання для імпрез після 6-ї години вечора.
Formal («офіційний»): одяг приблизно такий, як для Вlack Tie, але допускається творчий підхід з використанням модних деталей. Доречний на офіційних вечірніх заходах.
Semi-formal (напівофіційний) і Соctail: дозволяють відхилення від протоколу. Для чоловіків можливі костюми та світлі джемпери, для жінок - елегантна сукня до коктейлю без надмірного декору (довжина не нижче середини ікри і не вище, ніж на долоню від коліна, нарядна тканина; чим коротше, тим більше закритий верх; літні - можуть бути сильно відкриті, яскравих кольорів, з принтами) або світлий брючний костюм. Це одяг для корпоративних або сімейних урочистостей, званих вечерь, коктейль-вечірок.
А-5 (After five - «після п'ятої»): різноманітні заходи, що починаються після п'ятої години вечора. Допускається невимушений вечірній стиль. Для жінок - сукня для коктейлю, урочистий жіночний костюм, також допускається денна сукня.
Сasual («випадковий», повсякденний): майже вільний формат повсякденного одягу без чітких заборон і обмежень. В залежності від ситуації застосовуються різні його варіанти:
Smart Casual («розумний повсякденний») - застосовується в компаніях з суворим дрес-кодом у дні, коли у співробітників немає зустрічей з клієнтами. Це також одяг публічних осіб на спортивних та інших заходах на відкритому повітрі. Для чоловіків: можливий вибір між діловим костюмом, сорочкою з довгим рукавом, светром, водолазкою, спортивним жакетом (наприклад, з твіду), краватка - за бажанням. Для жінок: слакси, брюки або спідниця, блузка, водолазка, светр, жакет або піджак, можливі чобітки або черевики. Особливий акцент - на аксесуарах.
Business Casual («діловий повсякденний») - найбільш популярний, проміжний варіант між діловим костюмом і вуличним одягом. Він з'явився у 1990-х рр. у США в середовищі працівників інформаційних технологій, які бажали отримати послаблення при виборі робочого костюму. Допускаються джинси, футболки з трикотажу або бавовни, за виключенням деяких професійних обставин. Чоловіки: напівспортивні брюки, наприклад з вельвету або класичні мілітарі-хакі, можливі сандалії, з шкарпетками або без. Жінки: дозволяються короткі брюки-капрі, відкрите взуття, влітку - без панчіх.
Dressy Casual («вишуканий повсякденний») - це дрес-код художніх виставок, прем'єр, напівофіційних вечірок. Зазвичай це одяг від відомих дизайнерів.
Casual для відпочинку - передбачається на корпоративних заходах просто неба, спільних неформальних походах на спортивні заходи, в клуб або ресторан. Також це дрес-код творчих людей: художників, письменників, дизайнерів, режисерів, які намагаються підкреслити свою індивідуальність. Допускаються шорти, кеди, спортивні брюки, сорочка-поло. Для жінок можливе майже все доступне, але не варто одягати те, в чому би ви посоромились зустрітись зі своїм керівником або людиною, думка якої для вас важлива. Одяг має бути чистим і охайним.
Наше життя динамічне і залишає людям великий простір для самовираження. Особливо цим користується молодь. Вона створює нові субкультури і намагається ідентифікуватись через власний дрес-код.
Дрес-код - це не догма, а певна рекомендація, яка все ж таки залишає широкий вибір, тому навіть в його рамках людина повинна почуватися природно. На жаль, не завжди наявність грошей компенсує відсутність смаку. Пам'ятайте: одяг має враховувати вік, статус особи, особливості фігури, а також місце і час.
Ельвіра Панченко |
