 Тамара й Ігор працювали викладачами одного з вищих навчальних закладів. Обом було за сорок, діти підросли, навчалися в інститутах і готові були невдовзі розпочати самостійне життя. Здавалося б, у житті батьків настав той час, коли можна більше уваги приділяти одне одному, але їхнє сімейне вогнище, навпаки, потроху згасало.
Ігор мав спортивну статуру, захоплювався великим тенісом. І хоч був невисокого зросту, ще привертав увагу не лише ровесниць. Тамара ж, що називається, «обабилася». Проте, можливо, ніяких змін у житті цих двох людей і не відбулося б, якби не випадково підслухана жінкою телефонна розмова.
Того недільного дня Тамара встала рано й пішла на ринок скупитися. Сумка з продуктами виявилася важкою, а тролейбусна зупинка від їхнього дому була далекувато. Тому вона підійшла до телефону-автомата, щоб чоловік зустрів її. Набрала домашній номер, та замість «алло» почула знервований голос Ігоря. Він говорив із якоюсь жінкою. Тамара зрозуміла, що техніка «підвела» й вона вклинилася в чужу розмову. Співрозмовники Тамариного голосу не чули - їй же потроху ставала зрозумілою ситуація, що склалася між її чоловіком і незнайомкою. Виявляється, вони були коханцями, і жінка, яку Ігор називав Аллочкою, дізналася, що вагітна. Вона відразу ж вирішила сказати про це чоловікові й прохала зустрітися, щоб поговорити, як розв'язати цю проблему. Тамара зрозуміла, що для чоловіка, у якого вже були дорослі діти, ця звістка стала несподіванкою.
Ця новина приголомшила й Тамару, яка упродовж усієї розмови намагалася докричатися до коханців, але телефон-автомат зле жартував з них, не доносячи її голосу. Та й покласти слухавку вона теж уже не мала сили, особливо після того, як зрозуміла, хто є коханкою Ігоря. Це відкриття стало для жінки ще більшим ударом, адже Алла працювала лаборантом у тому ж інституті, що й вони з чоловіком. Підтвердилася істина, що один із подружжя про зраду іншого дізнається останнім.
Ледве дійшла додому. Згарячу зчинила сварку з чоловіком, вимагаючи пояснень. Пригода з підступним телефоном набула розголосу в інституті. Подружжя, проживши разом понад 20 років, розлучилося. Проте Ігор не зійшовся і з Аллою. Не появилася на світ і їхня дитина. Через якийсь час він одружився на своїй колишній студентці, яка народила йому сина. І через багато років він такий же підтягнутий, енергійний. Особисте життя Тамари так і не склалося.
Ця історія спала мені на думку, коли до рук потрапило невелике оповідання російської письменниці Вікторії Токарєвої «Інфузорія-туфелька». Так назвав герой оповідання свою дружину, розмовляючи з коханкою. Мар'яна поїхала на кілька днів у Санкт-Петербург до шкільної подруги, яка віддавала заміж свою доньку. Зателефонувала ввечері додому, щоб дізнатися, як там малолітній син і чоловік, якого самовіддано кохала. Замість звичних гудків, у телефонній трубці почула голоси свого Аркадія і незнайомої жінки. З почутого зрозуміла, що їхній роман триває вже 16 років. Аркадій говорив коханці, що любить її, а дружину, яку назвав інфузорією-туфелькою, йому просто шкода.
Першою думкою Мар'яни було розлучитися з чоловіком, але згодом гнів поступився місцем розуму. Про почуте жінка не розповіла нікому. І коли повернулася додому, то жодним словом не прохопилася про чоловікову таємницю. Оточила його ще більшою увагою, домашнім затишком, готувала смачні страви. Таку тактику жінка обрала свідомо, бо з підслуханої розмови встигла зрозуміти, що від коханки Андрій цього не отримує, а навпаки чує докори та ультимативні вимоги розрубати цей гордіїв вузол і залишити сім'ю. З часом чоловік залишив коханку й обрав спокій та налагоджене розмірене життя з Мар'яною й сином.
Ці дві життєві історії дуже схожі, але мають різні фінали. Кожен із нас розуміє щастя по-своєму й обирає свій шлях до нього. Виграє той, хто, перш ніж приймати остаточне рішення, добре все зважує й обмірковує.
Любов Приймак |
