«Був кві­тень мі­сяць, зем­ля не­тер­пля­че очі­ку­ва­ла не­бес­них да­рів. Ба­жа­ю­чи швид­ше по­ба­чи­ти на де­ре­вах і ку­щах пта­ши­ні гніз­да, а на лу­ках пер­ші кві­ти, бо­ги­ня вес­ни за­хо­ди­ла­ся бу­ди­ти сон­це, кот­ре, як їй ви­да­лось, ще дрі­ма­ло. «Вста­вай, - ска­за­ла во­на йо­му, - вже пер­ше квіт­ня, і від зем­лі здій­ма­єть­ся до не­ба ледь стри­му­ва­ний ле­гіт прис­трас­них ба­жань й сум­ні зіт­хан­ня». По­чув­ши цей пок­лик, сон­це не­гай­но вста­ло й за кіль­ка хви­лин у суп­ро­во­ді бо­ги­ні вес­ни та сво­єї вір­ної су­пут­ни­ці Ірис (ве­сел­ки) опус­ти­лось на зем­лю. То­ді бо­ги­ня вес­ни, по­єд­ну­ю­чи яск­ра­ве про­мін­ня сон­ця з бар­вис­тою ве­сел­кою, по­ча­ла при­гор­ща­ми си­па­ти їх на по­ля, на лу­ки, на гіл­ки де­рев, гір­ські уще­ли­ни. І пов­сю­ди, ку­ди лиш ся­га­ло жит­тє­дай­не про­мін­ня, ви­рос­та­ли ро­же­ві, чер­во­ні, блі­до-­го­лу­бі й тем­но-­си­ні, зо­ло­тис­ті й сніж­но-­бі­лі, сму­гас­ті й стро­ка­ті кві­ти, ут­во­рю­ю­чи, то зі­роч­ки, то па­ра­соль­ки, то дзві­ноч­ки, то ча­шеч­ки, то ко­лос­ки. Фор­ма і бар­ва зли­ва­ли­ся од­на з од­ною у п'ян­ко­му ко­хан­ні - уся зем­ля ра­ді­ла в обій­мах та ці­лун­ках...

Що зро­бить будь-­я­кий са­лат за­паш­ним, апе­тит­ним і ще ко­рис­ні­шим? Зви­чай­но, спе­ції і тра­ви. Тра­ди­цій­ни­ми для ук­ра­їн­ської кух­ні є аро­мат­ні кріп і пет­руш­ка. Ці трав­ки - пос­тій­ні меш­кан­ці хо­ло­диль­ни­ків і гря­док на­ших гос­по­динь. Во­ни прий­шли до нас із Се­ред­зем­но­мор'я у ХVІ­ІІ сто­літ­ті й на­зав­жди під­ко­ри­ли на­ші сер­ця і... шлун­ки.

Кріп - хо­ло­дос­тій­ка рос­ли­на (на­сін­ня по­чи­нає про­рос­та­ти при тем­пе­ра­ту­рі +30С). Во­се­ни і взим­ку кріп мож­на ви­ро­щу­ва­ти в до­маш­ніх умо­вах - на під­ві­кон­нях з гар­ним ос­віт­лен­ням. Оп­ти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра +16-170С. Для от­ри­ман­ня ви­со­ко­го вро­жаю слід ви­ко­рис­то­ву­ва­ти лег­кі, ба­га­ті на гу­мус ґрун­ти. Для до­маш­ньо­го ви­ро­щу­ван­ня ви­ко­рис­то­ву­ють спе­ці­аль­ні сор­ти: Гри­бов­ський, Кас­ке­лен­ський, Вір­мен­ський-269, Уз­бець­кий-243. Для от­ри­ман­ня зе­ле­ні ре­ко­мен­ду­єть­ся про­во­ди­ти сту­пін­ча­ті по­сі­ви з ін­тер­ва­лом в 30-40 днів. По­лив має бу­ти до­сить щед­рим, особ­ли­во в пе­рі­од про­ро­щу­ван­ня на­сін­ня і рос­ту мо­ло­дих рос­лин. Кріп ви­сі­ва­ють з роз­ра­хун­ку 3 г на­сін­ня на ящик роз­мі­ром 15 х 40 см.

Се­лек­ці­о­не­рам і го­род­ни­кам-­лю­би­те­лям ві­до­мо два різ­но­ви­ди пет­руш­ки: ко­ре­не­ва і лис­тко­ва. Сор­ти пет­руш­ки ко­ре­не­вої фор­му­ють по­тов­ще­ні, ве­ре­те­но­по­діб­ні, слаб­ко­роз­га­лу­же­ні ко­ре­неп­ло­ди і від­нос­но не­ве­ли­ку ро­зет­ку лис­тків. Як то­вар­ну про­дук­цію у неї ви­ко­рис­то­ву­ють ко­ре­неп­ло­ди і лис­тки. Сор­ти лис­тко­вої пет­руш­ки фор­му­ють силь­но роз­га­лу­же­ну ко­ре­не­ву сис­те­му, неп­ри­дат­ну для ку­лі­на­рії, і ве­ли­ку ро­зет­ку лис­тків, які є ос­нов­ною про­дук­тив­ною час­ти­ною рос­ли­ни.

Доз­воль­те за­пи­та­ти, що ви ро­би­те з ма­га­зин­ни­ми че­ка­ми? Маю пі­доз­ру, що пе­ре­важ­на біль­шість за­ли­шає їх бі­ля ка­си або, в кра­що­му ви­пад­ку, ав­то­ма­тич­но кла­де в ки­ше­ню. От і я так ро­би­ла, до­ки за два тиж­ні три­чі лед­ве не поз­бу­ла­ся да­ле­ко не зай­вих гри­вень зі сво­го га­ман­ця.

Ма­буть, всі ми в ду­ші тріш­ки ді­ти і якась ак­ція в су­пер­мар­ке­ті мо­же ва­би­ти нас прос­то як гра. То­му, ро­зу­мі­ю­чи, що наз­би­ра­ти бо­ну­сів на 1125 гри­вень аби, доп­ла­тив­ши ще 2 грив­ні, от­ри­ма­ти єди­ну і нав­ряд чи пот­ріб­ну нез­граб­ну склян­ку - пов­ний аб­сурд, все ж під­ра­ху­ва­ла приб­лиз­ну вар­тість про­дук­тів в сво­є­му ко­ши­ку. І ду­же зди­ву­ва­лась, ко­ли су­ма, наз­ва­на ка­си­ром, ви­я­ви­лась на 20 гри­вень біль­шою. На ек­ра­ні мо­ні­то­ра зна­чив­ся ря­док з цу­кер­ка­ми, яких не бу­ло се­ред мо­їх по­ку­пок. «Вин­ною» ви­я­ви­лась плит­ка шо­ко­ла­ду з міц­но прик­ле­є­ним на зво­ро­ті штрих-­ко­дом тих цу­ке­рок. Ме­ні вис­та­чи­ло вип­рав­лен­ня по­мил­ки, але ді­дусь, який сто­яв по­руч, ду­же обу­рю­вав­ся і ви­ма­гав ви­ба­чень ка­сир­ки.

Со­ці­о­ло­гіч­ні та мо­раль­ні змі­ни, не­об­хід­ні для від­нов­лен­ня щас­ли­вої сім'ї, пот­ре­бу­ва­ти­муть не­а­би­я­ких змін сус­піль­них сте­ре­о­ти­пів. Нап­рик­лад, всі, хто ві­рить у Бо­га, по­вин­ні від­ки­ну­ти дум­ку про те, що все від­нос­но, і що не іс­нує аб­со­лют­ної уні­вер­саль­ної прав­ди, то­му що це неп­рав­да. Во­ро­ги та­кої сім'ї, якою її за­ду­мав Бог, хо­чуть ві­ри­ти, що та­ко­го по­нят­тя, як «прав­да», не іс­нує. Як­що вся прав­да від­нос­на і виз­на­ча­єть­ся суб'єк­тив­но, то­ді на­ші пог­ля­ди і ба­жан­ня ста­ють для нас іс­ти­ною, і ми віль­ні ро­би­ти все, що за­ма­неть­ся. Та­кий пог­ляд на сім'ю - пря­ма при­чи­на спроб май­же всьо­го сві­ту пе­ре­ро­би­ти ро­ди­ну згід­но з влас­ним ба­чен­ням та ба­жан­ням. Та­ким чи­ном ми пос­ту­по­во руй­ну­є­мо щас­ли­ву сім'ю, якою її зап­ла­ну­вав Бог.