журнал "Українська Родина"

Switch to desktop Register Login

ІВАН ВАГИЛЕВИЧ - Поет, літературознавець, етнограф, перекладач, архівіст, громадський діяч. Народився 1811 р. в с. Ясень на Рожнятівщині. Разом із М. Шашкевичем та Я. Головацьким 1833 р. створив «Руську Трійцю», брав активну участь у виданні альманаху «Русалка Дністровая». 1837 р. написав розвідку «Бойки, русько-слов’янський люд в Галичині», в якій висунув гіпотезу про кельтське походження бойків.

Опубліковано в Історії з життя
Автор
Детальніше ...

Для героя цього матеріалу рік 2014 особливий — ювілейний! І більшість життя свого він несе нам СЛОВО. Несе так, як не робив і не робить жоден — віддано, філігранно, неповторно. Для всіх нас, українців, наш герой один в своєму роді — неперевер- шений, винятковий артист – Анатолій Несторович Паламаренко!

Опубліковано в Історії з життя
Автор
Детальніше ...

Селянська родина. Т.Г.Шевченко. 1843р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу;
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті,
Та в одині-самотині
В садочку буду спочивати,
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати
                  Т. Шевченко.

Українська сім’я – інституція висо- коморальних етичних, культурних відносин. В сім’ї зберігається і при- множується життєвий досвід, муд рість, які передаються від покоління до покоління.

Опубліковано в Історії з життя
Автор
Детальніше ...

Софія Тимофіївна Шолох (перша зліва у верхньому ряду)

Село Шевченкове, знане раніше як Керелівка. Щемно і радісно, затишно і бентежно манить воно до себе величним іменем Тараса Шевченка. Саме в цьому селі, на колишній батьківській садибі майбутнього Світоча української нації, побу- дований музей. Він гостинно приймає відвідувачів з близьких і далеких доріг, адже тут ріс і формувався Геній Кобзаря.

Опубліковано в Історії з життя
Автор
Детальніше ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Де мати посіє, там стелиться ласка,
Де мати посадить, там сходить добро,
Бо в мами рука і легка, і прекрасна,
І серце глибоке, як сивий Дніпро.
Запахнув чебрець з материнського поля,
Немов нагадати силкується він,
Що мати дала нам і сонце, і долю,
Дала, не забравши нічого взамін…
В. Крищенко.

Мати… Чи є милозвучніше, дорожче слово в нашій мові? Скільки разів у своїй творчості до цього святого образу звертався Т. Шевченко, хоча сам так рано залишився без маминої ласки, тепла, її пісні, що часто звучала в бать- ківській оселі. Для кожного втрата мами – найболючіша рана, що ніколи не полишає людину.

Опубліковано в Історії з життя
Автор
Детальніше ...