Дуже часто наприкінці липня - на початку серпня на ринках України з'являються фрукти, що мало різняться від сливи: великі, круглої чи овальної форми, червоні або ж бордово-сині за кольором. Продавці переконують, що це слива. А насправді перед вами плоди поки що не достатньо відомої кісточкової культури - аличі крупноплідної, представниці виду диплоїдних слив, родовід яких іде з Китаю.
У передвоєнні й повоєнні роки серед селекціонерів-плодоводів розвивався новий напрямок у роботі - міжвидова (вона ж - віддалена) гібридизація кісточкових. Поставало завдання отримати гібриди абрикоса і персика, сливи і персика, персика і аличі, персика і мигдалю. Такі гібриди були отримані, але більшість з них виявилася малоплодовитою або ж зовсім неплодовитою. Але багаторічну кропітку працю деяких селекціонерів усе ж було винагороджено - від схрещування сливи китайської і аличі кримської типової вдалося отримати нову кісточкову культуру, яка за зовнішніми параметрами нагадувала сливу - це була алича крупноплідна. До врожаю - лише два роки! |
|
Останє оновлення ( 02.03.2010 )
|
|
Детальніше...
|
|
Перед українським суспільством виникла потреба в особистості, здатній зробити самостійний моральний вибір, що вміє відстоювати свої переконання й ідеали. Виховання справжнього громадянина нашої держави нерозривно пов'язане з розвитком свідомого прагнення дитини до добра, пробудження в ній любові, жалю, співчуття. Дитина не може стати особистістю і громадянином без засвоєння сучасних цивілізованих форм взаємодії, без уміння співпереживати, виявляти дієву участь, милосердя і турботу про оточуючих.
Милосердя, можливо, найдавніше людське почуття. Людина стала людиною не тоді, коли взяла в руки палицю і прилаштувала до неї каменя, а коли відчула добре почуття не тільки по відношенню до свого, але і до чужого - з чужого племені, з чужої сім'ї, коли вона пожаліла таку ж людину не за те, що вона своя, а за те, що вона людина. |
|
Останє оновлення ( 02.03.2010 )
|
|
Детальніше...
|
|
XX століття стало століттям великих соціальних катаклізмів, а відповідно й століттям великих переселень людей з одного кінця світу на інший.
Не стали винятком і українці, які рушали зі своїх земель до Австралії, Північної та Південної Америк, Західної Європи. Будемо відверті, переселялися туди, куди була квота для так званих displaced persons, - тож було не до вибору. З одного боку, переселення в ті далекі краї означало для людей майже неможливість повернутися хоч коли-небудь на рідну землю, і від цього серце заходилося щемом. З іншого, люди смертельно боялися більшовицького режиму й намагалися забитися від нього якомога далі, щоб уже ніде й ніколи він не міг їх достати. Наївні... |
|
Останє оновлення ( 02.03.2010 )
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
| Всього 1 - 4 з 78 |